Останніми тижнями обговорюють великий герб – незрозумілі корону і шкарпетки, дві ліві лапи та інші речі. Додатково все те повторювати немає сенсу, хочеться розглянути з професійної точки зору – поговоримо про UX гербів.
Звичайно, геральдисти та художники пояснювали малюнок герба всякими розумними словами, але як зараз звичайному користувачу не потрібно вивчати брендбук, а достатньо побачити логотип, так і тоді основний користувацький досвід герба полягав у тому, щоб побачити його на прапорі чи щиті. Особливо в прикордонних землях. В наш час є купа джерел: від журналіста-розслідувача до медіагрупи, що славиться брехнею, від локального лідера думок до фейсбук-друга з іншого кінця країни. Але колись простий селянин мав розуміти: з чорним котом – це наші, треба їм допомагати; з синьою рибою – це союзники, з ними не треба сваритись; з червоним мурахоїдом – це вороги, від них треба ховатись в лісі, а якщо випаде нагода, штрикнути вилами в спину.
Потім одні королі почали додавати герби підкорених земель, а інші до них приєднались, бо “в них великі герби, я ж не ̶л̶о̶х̶ герцог якийсь, а король – мені теж треба великий”. Так герби ставали більшими і деталізованими, аж до якоїсь дикої компенсації імперських комплексів, як в Російської імперії в останні її десятиліття. Після революції або зміни монархічного роду зазвичай державний герб змінювався на такий, що відповідатиме цінностям оновленої держави.
Таким чином герб несе в собі три складові: впізнаваність, історичність, цінність. Наскільки їх відображає нинішній герб і проєкт великого?
Долею випадку (і, можливо, ледачості депутатів) у нас встановився в якості гербу стильний символ, як в сучасних республік, наприклад, Швейцарії, Німеччини, Польщі, Кореї, Тайваню, чи імперії (яка проте залишається імперією, як данина традиціям та історичній пам’яті, а не у визначенні епохи колонізації). І особливої причини змінювати його на щось велике і неповоротке немає, ми наче не захоплювали нових країн останнім часом.
Історичність теж порушена. Бувають в конкурсах незвичні варіанти, але здебільшого це повторювання з десятиліття в десятиліття однієї й тієї ж ідеї – трохи князів, якісь козаки і якісь колоски, чи то часу перших універсалів УНР, чи то УРСР, чи то ще обози козаків везуть збіжжя на продаж. Точно не знаю, але сумніваюсь, що середньостатистичного європейця, а тим більше американця, є в голові постійна асоціація “колосок – > Україна – житниця Європи”. І ці усталені повторювані символи та бажання втиснути кілька століть в один елемент відкидають значну частину національно-визвольних змагань та історії загалом.
Щодо цінностей – нинішній герб є дивовижно народним. Його друкують на футболках, кують на перстнях, його малюють діти фломастерами на малюнках, що стають оберегами на фронті, його малюють дорослі на дерев’яних щитах… Чи пригадаєте ви інший настільки живий герб?..
Інтермедія
На сімейну вечерю приїхав другий чоловік сестри дочки двоюрідного брата дідуся і каже:
– Діти, заберіть собі холодильник “Донбасс”. Так, він голосно гуде, і шо? Зате міцний! Шо ці сучасні холодильники – п’яним вдариш по полиці і вона розламалась. А совєтський метал – прийшов якось додому, а жінка приготувала на вечерю три страви, а не чотири; я вдарив кулаком по холодильнику і розбив кулак… а потім – жінку. Беріть, діти.
Ви намагаєтесь відмовитись, а він говорить:
– Та як ви можете? Ми в Союзі стояли 30 років в черзі на право купити холодильник. А ви відмовляєтесь. Авв.
Але у вас вдома кухня в ентостилі, зроблена карпатськими майстрами, або ергономічна, придбана в ікеї, або лофтова виготовлена за власними ескізами. Тому там не має місця для старого холодильника “Донбасс” 53-го року випуску. Ви хочете бачити на своїй кухні сучасний красивий холодильник, виготовлений на новому еко-дружньому заводі в українському деокупованому Донецьку.
Кінець інтермедії
…Чи пригадаєте ви інший настільки живий герб? Можна сказати, що малий герб ніхто не забирає, а великий буде застосовуватись тільки для президента, Верховної ради, Кабінету міністрів; але Оккам відповість: “А якщо не забирає, навіщо ти цей герб робиш? Тільки щоб заробити на нових табличках, візитках і бланках?”.
Кожного разу, коли мова заходить про великий герб, нічого не говориться про цінність, просто “так написано, тому треба зробити”. Якщо у вас є голоси для гарного гербу, краще заберіть атавізм, а не зацементовуйте його.
Кожного разу, коли мова заходить про великий герб, нічого не говориться про цінність, просто “так написано, тому треба зробити”. Якщо у вас є голоси для гарного гербу, краще заберіть атавізм, а не зацементовуйте його.